Новини, Рослинництво

Вплив позакореневого підживлення мікродобривами «уаРОСТОК»® на продуктивність та якість зерна пшениці озимої

22.12.2021

Вплив позакореневого підживлення мікродобривами «уаРОСТОК»® на продуктивність та якість зерна пшениці озимої

Збільшення виробництва високоякісного зерна було і залишається ключовим завданням для всього агропромислового комплексу України. Основною зерновою культурою, яка займає біля 45 % посівних площ зернових культур і забезпечує понад 50 % валових зборів зерна в нашій державі є пшениця озима.

Потенційні можливості урожайності сучасних сортів пшениці озимої достатньо високі й можуть сягати вище 10 т/га. Проте, у виробничих умовах їх урожайність є в 2-3, а то і в 4-5 разів нижчою від потенціалу сорту, а зерно має переважно низьку якість, яка, на жаль, не завжди відповідає вимогам харчової промисловості.

Дослідження останніх років свідчать, що запорукою одержання великих урожаїв зерна високої якості є саме оптимальне (збалансоване) мінеральне живлення рослин. Відомо, що в живленні рослин, формуванні врожаю та його якості, поряд із основними елементами – азотом, фосфором, калієм, кальцієм, магнієм, сіркою, важливу роль відіграють мікроелементи: бор, мідь, цинк, марганець, залізо та інші, які беруть участь у всіх фізіологічних процесах розвитку рослин, підвищують ефективність багатьох ферментів у рослинному організмі та покращують засвоєння рослинами елементів живлення із ґрунту.

Пшениця характеризується високою чутливістю до застосування мікроелементів  зокрема міді та марганцю, що відіграють важливу роль у процесах фотосинтезу, дихання, синтезі білків, утворенні хлорофілу та засвоєнні азоту. Нестача цих мікроелементів в посівах пшениці озимої особливо відчувається у фазі кущіння та на початку виходу рослин в трубку.

Найефективнішим методом внесення мікроелементів є позакореневе підживлення рослин пшениці озимої впродовж вегетаційного періоду в критичні фази росту та розвитку. Своєчасне застосування позакореневого підживлення дає змогу істотно зменшити стреси рослин від природних аномалій погоди, пристосовує їх до мінливих умов довкілля, активізує кореневе живлення, уповільнює старіння тканин і створює умови для одержання високого та якісного врожаю.

Тому метою наших досліджень було встановити особливості формування врожаю та якості зерна пшениці озимої сорту Оберіг Миронівський залежно від різних варіантів позакореневого підживлення мікродобривами в умовах Носівського району Чернігівської області на чорноземах глибоких малогумусних.

Вплив позакореневого підживлення мікродобривами «уаРОСТОК»® на продуктивність та якість зерна пшениці озимої

Таблиця 1. Характеристика мікродобрив «УАРОСТОК» ® для позакореневого підживлення, г/л

Матеріали та методика досліджень. Дослідження були проведені в умовах лівобережного Лісостепу України на базі Носівської селекційно-дослідної станції Миронівського інституту пшениці  імені В. М. Ремесла у виробничій сівозміні  впродовж 2019–2020 рр.

Ґрунтовий покрив дослідних ділянок – чорнозем глибокий малогумусний вилугуваний легкосуглинковий, який в орному шарі 0–30 см містить 7,4 мг гідролізованого азоту за Корнфілдом, 14,6 мг рухомих форм фосфору за Чиріковим та 8,3 мг/100 г ґрунту обмінного калію, рН сольової витяжки – 5,0.

Схема досліду: 1. Без позакореневого підживлення (контроль); 2. «РОСТОК» Макро (3 л/га); 3. «РОСТОК» Макро (2 л/га) + «РОСТОК» Мідь (1 л/га);  4. «РОСТОК» Макро  (2 л/га) + «РОСТОК» Марганець (1 л/га).

Позакореневе підживлення посівів хелатними мікродобривами проводили на початку відновлення весняної вегетації та на початку виходу рослин пшениці озимої у трубку.

Характеристика мікродобрив «УАРОСТОК»® наведена у табл. 1.

Досліди закладені на насіннєвих посівах пшениці м’якої озимої сорту Оберіг Миронівський, попередником якої було просо. Насіння культури висівали в оптимальні для цієї зони строки. Збір урожаю здійснювали за настання біологічної стиглості окремо за варіантами прямим комбайнуванням. Математичну обробку даних проводили методом дисперсійного аналізу за Б. О. Доспєховим з використанням табличного редактора Microsoft office Excel, Agrostat.

Результати досліджень. Інтегральним показником ефективності будь-якого агротехнічного заходу є урожайність сільськогосподарських культур. Наші дослідження показали, що позакореневе підживлення хелатними добривами істотно впливало на врожайність пшениці озимої НІР05 = 0,31 т/га (табл. 2).

Вплив позакореневого підживлення мікродобривами «уаРОСТОК»® на продуктивність та якість зерна пшениці озимої

Таблиця 2. Урожайність пшениці озимої залежно від позакореневого підживлення мікродобривами (середнє за 2019–2020 рр.), т/га

За роки проведення досліджень показник урожайності змінювався по варіантах у межах 3,69–4,31 т/га. Найнижча урожайність пшениці озимої була на контролі без позакореневого підживлення і становила у середньому за роки досліджень 3,69 т/га. Застосування мікродобрива «РОСТОК» Макро в дозі 3 л/га збільшило врожайність пшениці озимої. Приріст урожайності становив 0,36 т/га, або 9,7 %. Внесення добрива «РОСТОК» Макро у дозі 2 л/га спільно з добривом «РОСТОК» Марганець забезпечило приріст урожайності 0,45 т/га, або 12,1%. Найбільшу урожайність (4,31 т/га), в середньому за роки досліджень одержали у варіанті підживлення «РОСТОК» Макро (2 л/га) + «РОСТОК» Мідь (1 л/га). Приріст урожайності на цьому варіанті становив 0,62 т/га, або16,8 %.

Поліпшення умов живлення за рахунок проведення позакореневого підживлення позначалося на показниках якості зерна. Один з найвагоміших технологічних показників, який нормується і в наших, і в міжнародних стандартах, – вміст білка. У контрольному варіанті цей показник був не надто високим, а зерно пшениці отримане за даного варіанту відповідало 3-му класу якості (рис. 1).

Внесення мікродобрив сприяло зростанню вмісту білка від 1,0 до 1,5 % залежно від досліджуваного варіанту. Знову ж найбільш суттєве зростання показника відмічено у варіанті позакореневого підживлення посівів за схемою «РОСТОК» Макро (2 л/га) + «РОСТОК» Мідь (1 л/га) – на 1,5 %. Майже однакові показники вмісту білка були у варіантах підживлення  «РОСТОК» Макро (3 л/га) та «РОСТОК» Макро (2 л/га) + «РОСТОК» Марганець (1 л/га). Загалом позакореневе підживлення посівів пшениці озимої  мікродобривами, за показником вмісту білка, сприяло зростанню класності: з 3-го до 2-го класу якості.

Вплив позакореневого підживлення мікродобривами «уаРОСТОК»® на продуктивність та якість зерна пшениці озимої

Рис. 1. Вміст білка в зерні пшениці озимої сорту Оберіг Миронівський залежно від позакореневого підживлення мікродобривами

Важливими технологічними показниками, які напряму впливають на якість хлібобулочних виробів, є вміст клейковини та її якість.

Так, зерно пшениці озимої вирощене в контрольному варіанті (без позакореневого підживлення) мало вміст клейковини наближений до середнього значення та якість клейковини ІІ групи (задовільно слабка). За позакореневого підживлення рослин мікродобривами відбулося суттєве зростання показника вмісту клейковини в зерні (при НІР05 – 1,6 %). Так, у варіанті «РОСТОК» Макро (2 л/га) + «РОСТОК» Мідь (1 л/га) вміст клейковини зростав – на 3,7 %, дещо менше у варіантах «РОСТОК» Макро (3 л/га) – на  2,6 % та «РОСТОК» Макро (2 л/га) + «РОСТОК» Марганець (1 л/га) – на 2,4 % порівняно з контролем (табл. 3).  Слід відмітити, що різниця між досліджуваними варіантами позакореневого підживлення була несуттєвою.

Вплив позакореневого підживлення мікродобривами «уаРОСТОК»® на продуктивність та якість зерна пшениці озимої

Таблиця 3. Вміст та якість клейковини в зерні пшениці озимої залежно від позакореневого підживлення мікродобривами (середнє за 2019–2020 рр.)

Як показали результати наших досліджень, позакореневе підживлення рослин суттєво вплинуло і на показник якості клейковини (НІР05 = 7). Зменшення показника, що в даному випадку є позитивним, відбулося у всіх досліджуваних нами варіантах підживлення – на 10–15 од. пр.  ВДК. Зерно вирощене у варіанті позакореневого підживлення «РОСТОК» Макро (2 л/га) + «РОСТОК» Мідь (1 л/га), маючи показник 70 од. пр. ВДК, характеризувалося клейковиною найкращої І групи якості. Зерно двох інших варіантів за якістю клейковини знаходилося на межі між ІІ та І групами.

Покращення, як кількісних, так і якісних показників клейковини зерна пшениці озимої сорту Оберіг Миронівський у всіх досліджуваних варіантах підживлення, дозволить отримати якісну сировину для переробки на борошно та хлібобулочні вироби. Одночасно, зростання класності зерна забезпечить вищу реалізаційну ціну та прибутковість виробництва.

Висновки. Таким чином, кращі умови для формування урожайності та якісних показників зерна пшениці озимої сорту Оберіг Миронівський склалися на варіанті підживлення «РОСТОК» Макро (2 л/га) + «РОСТОК» Мідь (1 л/га). Така схема позакореневого підживлення забезпечила отримання максимального урожаю 4,31 т/га, з вмістом білка 13,3 %, вмістом сирої клейковини – 26,2 % та показником приладу ВДК в 70 одиниць (І група якості клейковини).

Ямковий В. Ю. – кандидат сільськогосподарських наук, ТОВ «Український Аграрний Ресурс»

Залишити коментар: