Дні поля

Як СТОВ «Перемога» експериментує з вітчизняним насінням

25.07.2017

Наприкінці червня за участю директорів сільськогосподарських підприємств, науковців, представників обласної та районної влади і журналістів у СТОВ «Перемога» у с. Малополовецьке Фастівського району Київської області пройшов День поля. Подивитися особливості господарювання і здобутки господарства, що спеціалізується на вирощуванні насіннєвого матеріалу, приїхали близько ста охочих.

Директор СТОВ «Перемога» Микола Васильович Малієнко розповів, що сільськогосподарське товариство «Перемога» засновано 2000 року, з 2010 року офіційно почали займатися насінництвом, отримали сертифікати на право вирощування оригінального (елітного) та сертифікованого насіння. А загалом, насінництво починали з гороху.

Протягом Дня поля усі бажаючі відвідали поля господарства, оглянули техніку, якою відбувається обробка. Вона, здебільшого, іноземного виробництва, трактори і комбайни обладнані навігацією, що дозволяє швидко і легко сіяти. Господарство має в обробітку1400 гектарів, із них 1000 га – під насінництво зернобобових культур. Це озима і яра пшениця, у тому числі, тверді сорти пшениці, ячмені пивоварні іноземної селекції, соя, горох, гречка вітчизняної селекції.

Яра пшениця в Україні недооцінена

Особливу увагу підприємство приділяє ярій пшениці. На думку Миколи Васильовича, ця культура вже не має бути страховою, а має посісти гідне місце у сівозміні.

Олег Голик, завідуючий лабораторії селекції ярої пшениці Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва, презентуючи вітчизняний сорт ярої пшениці «Улюблена», зазначив, що загалом, ця культура має цілу низку переваг. Адже Україна велика, і як мінімум 10% озимих щороку ми пересіваємо – десь вимерзло, десь вимокло. А яра пшениця позбавлених цих ризиків погодних умов, землероб із нею завжди буде з прибутком.

«Звертаюся до виробників: зверніть увагу на яру пшеницю, яка зараз в Україні дуже недооцінена – займає всього 14%, – підтримує колегу Світлана Хоменко, завідувач лабораторії селекції ярої пшениці Миронівського інституту пшениці ім. В.М. Ремесла. – Але вона має суттєві переваги – при ранньому посіві може сформувати досить пристойний врожай, зменшуючи затрати і уникаючи тих ризиків, наприклад, нестачі вологи, які можуть виникнути восени».

Науковці розповіли про переваги нових сортів ярої пшениці з високою посухостійкістю. Приміром, сорт «Злата» з 2014 року знаходиться на державному сортовипробуванні, пройшов експертизу на придатність і поширення. В нього мінімум два-три стебла, тоді як зазвичай яра пшениця має один продуктивний колос.

Також науковці звернули увагу на відсутність державної підтримки для вирощування сортів твердої пшениці, яка більш корисна для споживання у макаронних виробах.

«У нас є фермери, які беруть для себе мішок чи два насіння пшениці твердих сортів для того, щоб вирощувати для своєї родини, робити борошно, з якого потім – макаронні вироби, – розповідає  Світлана Олегівна. – Адже купити в магазині немає де, закордонні вироби дорогі, а хочеться, щоб родина споживала якісне. Користь твердої пшениці у тому, що клейковина, яка є в зерні, не закупорює судини, не призводить до збільшення маси тіла, її можна споживати для профілактики захворювань, у тому числі онкологічних. До того ж, тверда пшениця не так уражається хворобами і не вимагає  застосування великої кількості пестицидів». 

Приміром, новий і дуже цікавий сорт твердої пшениці «Райдужна», яка має високий вміст каротиноїдів, зараз перебуває на сортовипробуванні. У нього листя працює досить тривалий час, накопичуючи поживні речовини. Проте, одна з головних проблем  – вітчизняним фабрикам набагато простіше зробити макарони із м’якої пшениці.

Олег Голик, завідуючий лабораторії селекції ярої пшениці Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва зазначив ще одну з переваг твердої пшениці: «Основний акцент у селекції нашої лабораторії ми робимо на тверду пшеницю, яка не боїться жодної засухи. Наприклад, сорт «Нащадок» вирощується для якісних макаронних виробів і круп. Сорт «Династія» порівняно недавній, у Державному реєстрі з 2014 року, окрім користі, він дає гарний колір макаронам і каші. Маємо низку сортів для усіх кліматичних зон».

Соя натуральна, без ГМО

Далі учасники Дня поля перейшли на площі, посіяні соєю вітчизняних сортів. Показуючи їх,  Микола Васильович Малієнко, директор СТОВ «Перемога», розповідає: «Буквально на кожному квадратному метрі закладений дослід. Тут ми на різних частинах поля застосовували різні фунгіциди, обробляли насіння як протруйником, так й інокулянтами. Словом, експериментували, у тому числі й з безгербіцидним обробітком – цього року ми придбали культиватор для міжрядного обробітку».

Професор В’ячеслав Михайлов, завідувач відділу се­лекції і первинного насінництва зернобобових культур ННЦ «Інститут землеробства НААН» розповів про сорти вітчизняної селекції – «Муза», «Сузір’я», «Сіверка» та Арніка. Всі сорти, створені в інституті, мають високий вміст протеїну – 40-42%, саме за цим показником, передовсім, цінують сою.

Зачепили і тему ГМО, яка дуже шкодить нашій сої. Але, за словами науковця, є ентузіасти, що вирощують традиційну сою і мають хороші результати, а подекуди у господарствах віддають перевагу саме українській сої перед іноземними аналогами.

Поговорили і про особливості вирощування та сівозміни.

«Ми не рекомендуємо пізні сорти як попередники для озимих культур, – зазначає В’ячеслав Михайлов, – бо всі дощі, які проходять, забирає соя, а озимій пшениці вологи вже і не дістається. Тому краще вирощувати ранні сорти, такі як «Арніка». Це один із найбільш скоростиглих сортів, які є в Україні, достигає вона за 85-90 днів. Потенційна врожайність – 3,5 тонни з гектара, реально отримуємо 2,8 т/га».

 

Кукурудза має бути холодо- і посухостійкою

Під кукурудзу у СТОВ «Перемога» цього року відвели лише кілька гектарів – для демо-ділянок. Уже другий рік поспіль господарство співпрацює з компанією «Селекта», і вже торік отримали цікаві результати – один з гібридів показав урожайність 154 центнери.

Віталій Мельник, заступник директора компанії «Селекта», селекціонер, що вже 40 років працює у цій сфері, свого часу 21 рік завідував лабораторією селекції кукурудзи в Інституті кукурудзи, розповів, що через зміну кліматичних умов, кукурудзу, яку раніше створювали для Півдня України, вже треба вирощувати і в Центральній Україні.

«Аналітики розповідають, що в майбутньому нас очікують різкі коливання – спочатку холод, потім швидко наступає посуха,– розповідає селекціонер. – Тому останні 5 років, окрім створення посухостійких високоінтенсивних гібридів, ми працюємо над створенням холодостійких гібридів інтенсивного типу, які б забезпечували високий стартовий ріст».

На цьому полі зараз досліджують 15 гібридів, а загалом за останні два роки у Державний реєстр України вітчизняні селекціонери компанії «Селекта» ввели шість гібридів. І у кожного – свої особливості.  Швидке стартове зростання – у  гібрида «Корунд»,«Зернослав» має зелене листя до самого збирання, «Лювена» – найпосухостійкіший, «Кредо» дає найсухіше зерно тощо. До речі, гібридами від цього виробника нині засіяно 75% площ у Білорусі.

Гречка без десикації

Оскільки торік сорт гречки вітчизняної селекції «Софія» показав гарний врожай – на площі 33 га врожайність склала 32 центнери з га, цього року у СТОВ «Перемога» під гречку виділили вже 260 га.

«Вважаю, що гречка – це культура, яка має зайняти гідне місце у сівозмінах усіх господарств, і вона дасть Україні додаткові валютні надходження, бо крупа гречки цінується у всьому світі, – впевнений директор господарства Микола Малієнко. Наше завдання я вбачаю в тому, щоб відпрацювати всю технологію, щоби рядовий сільгоспвиробник, користуючись цією технологією, гарантовано міг зібрати 3 тонни гречки. І це дасть нам змогу отримати на прилавках більш дешеву крупу, відправляти її на експорт і заробляти валюту».

Роман Волинець, менеджер із реалізації селекційної компанії «Антарія», розповів, що гречка «Софія» лише другий сезон у виробництві, але вже показала хорошу врожайність – у випробуванні вона склала до 40 центнерів з га. Сорт уже перебуває на випробуванні за кордоном, проходить реєстрацію у Німеччині.

Серед проблем вирощування цієї культури Микола Васильович назвав десикацію, яку деякі господарства проводять за допомогою хімічних речовин, приміром, Раундапом, і, зрозуміло, що у зерні після цього залишаються пестициди. Тому деякі партії, які відправляють за кордон, завертають назад. Микола Малієнко і створена цього року за  ініціативи генерального директора НВП «Антарія» Тараненко Любов Калинівни «Міжнародна  асоціація  гречки» виступають за традиційний збір урожаю – за допомогою косарок, а не пестицидів.

Німецький ячмінь і гірчиця «Запорізька»

Торік господарство СТОВ «Перемога» уклало ексклюзивну ліцензійну угоду з  компанією SAATEN UNION на вирощування чотирьох пивоварних сортів: «Брітні», «Монтоя», «Саломі» і «Татум». Ячмені вирощують за системою захисту DuPont, Bayer, культури себе добре показали, врожайність деяких сортів склала 80 центнерів з га.

Також гостям Дня поля показали поле з гірчицею «Запорізька», яку вирощують для того, щоб мати власний насіннєвий сидеральний матеріал.

Ще у господарстві вирощують насіння гороху вітчизняної селекції «Оплот», ріпаку «Мерседес».

Наприкінці цікавої мандрівки полями, учасники Дня поля від СТОВ «Перемога» активно обговорювали побачене.

На зібранні прийняли звернення до Кабінету міністрів України щодо сприяння вирощуванню і переробці пшениці твердих сортів. Адже Україна чи не єдина держава у світі, яка дозволяє до споживання макарони з м’яких сортів пшениці, а для здоров’я корисні макаронні вироби з твердих сортів. І тоді як у Державному реєстрі рослин вже є 30 сортів вітчизняної твердої пшениці, її частка у ярому клині не перевищує 10%. Натомість Україна щороку імпортує готові макаронні вироби, витрачаючи валюту. А могла би і заробляти її, експортуючи.

Ольга Соломка

СТОВ Перемога
067-504-44-27
Малієнко Микола Васильович