Новини

Загроза пошкодження озимих культур зберігатиметься повсюди

08.11.2021

В усіх агрокліматичних зонах у посівах озимої пшениці, розміщеної після стерньових попередників, триває живлення личинок хлібної жужелиці, яка за чисельності 0,5-2 екз. на кв.м пошкодила 1-4,5% рослин (Дніпропетровська, Донецька, Закарпатська, Запорізька, Полтавська, Харківська, Одеська обл.). На 5-22% озимих культур, гусениці озимої совки за чисельності 0,5-2 екз. на кв.м пошкодили до 1-8% рослин (Запорізька обл.). За надпорогової чисельності (2-3 і більше личинок жужелиці, гусениць озимої совки на кв.м) та температури повітря не нижче +5°С озимі зернові у фазу кущіння захищають через осередкові чи всуціль полів обприскуванням дозволеними препаратами.

Переважно у центральних та західних областях борошнистою росою, септоріозом, кореневими гнилями охоплено 1,5-8% рослин озимих пшениці та жита. Іржа виявлена на 2% рослин озимих зернових у Тернопільській області. Скрізь озимомий ячмінь хворіє на гельмінтоспоріоз 1-6% рослин та ринхоспоріоз 3-22% рослин (Закарпатська, Львівська обл.). Опади, що пройшли на початку листопада сприятимуть розвитку хвороб у посівах озимих культур.

На озимому ріпаку обліковували 0,3-2 екз. на кв.м, гусениць підгризаючих совок, якими пошкоджено 1-5% рослин. У південних і західних областях ріпаковим пильщиком та листоїдами було пошкоджено 2-10% рослин. Поновилось живлення листогризучих совок, капустяної молі, гусениць біланів та попелиць, які шкодили на 3-7, макс. 22-25% рослин (Донецька, Запорізька обл.). Скрізь альтернаріозом, борошнистою росою, фомозом та кореневими гнилями уражено 2-10% рослин. Найбільшого поширення набув пероноспороз та біла плямистість, ними уражено 3-15   макс. до 20% рослин (Миколаївська обл.). В посівах озимого ріпаку розвиток комплексу хвороб стримується проведенням обробкою фунгіцидами.

В усіх природо-кліматичних зонах країни на 3-60% обстежених площ озимих зернових та ріпаку триває розселення мишоподібних гризунів, де обліковують від 1-3 макс. 5 колоній на гектарі (ріпак) з 1-5 жилими норами.    22-100% площ садів, ягідників, полів після просапних культур і багаторічних трав заселені 1-5 колоніями гризунів з 2-6 жилими норами. На 12-100% неугіддь, лісосмуг, неорних землях ураховують 1-6, макс. 8 (Івано-Франківська обл.) жилих колоній на гектарі з 2-10 норами. У вогнищах розвитку мишоподібних гризунів проведено обробки.

Найпоширеніші в агроценозах – сіра (звичайна) та гуртова полівки, в Степових областях подекуди незорані площі після збирання кукурудзи, соняшника, за чисельності 1-2 курганчика на гектарі заселяє курганчикова миша.

Надалі загроза пошкодження озимих культур, багаторічних трав і насаджень зберігатиметься повсюди. У зниженні чисельності мишоподібних гризунів, зокрема полівок, важливу роль відіграє система запобіжних заходів. Знешкодження в першу чергу досягається вчасною та якісною зяблевою оранкою, яка руйнує нори і знищує кормову базу, при цьому гине або травмується третина дорослих і всі молоді особини гризунів. Наявність 3-5 і більше жилих колоній на гектарі посіву свідчить про загрозу пошкоджень рослин та необхідність захисту шляхом застосування родентицидів.

У господарствах постійно здійснюється фітосанітарний нагляд за посівами озимих зернових та ріпаку.

Джерело: Держпродспоживслужба

Залишити коментар: