Новини, Техніка

Дощування чи крапельне зрошення: що ефективніше?

28.06.2021

Дощування чи крапельне зрошення: що ефективніше?

Протягом останніх років в Україні спостерігається суттєва зміна кліматичних умов. Особливо посуха була відчутна у 2020 році. Тому питання зрошення земель зараз є особливо актуальним для агровиробників.

Зрошення – один із видів водних меліорацій у зонах недостатнього і нестійкого природного зволоження, спрямований на запобігання ґрунтової і частково атмосферної посух шляхом покриття дефіциту вологості.

Основне призначення зрошення – отримання гарантованих врожаїв с.-г. культур незалежно від погодних умов за рахунок управління водним і пов’язаними з ним повітряним, тепловим, сольовим, мікробіологічним та поживним режимами в ґрунті.

Застосовують зрошення також для промивання ґрунтів, боротьби з атмосферною посухою, як засіб проти заморозків, для внесення з поливною водою мінеральних та органічних добрив, хімічних засобів захисту рослин.

Вибір системи зрошення і її економічна ефективність залежать від багатьох факторів: географічного розташування господарства, ландшафту місцевості, типу ґрунту, вирощуваної культури і обсягу виробництва овочів. А також від регіональних погодних умов, віддаленості полів від джерел води і її якості, наявності стійкого джерела води, біології культури, розміру і конфігурації поля та транспіраційного коефіцієнту регіону, в якому розташоване господарство.

Залежно від способу введення води в ґрунт, виділяють 4 способи зрошення:

  • поверхневий;
  • підгрунтовий;
  • дощування;
  • крапельний.

Поверхневим називають спосіб зрошення, при якому вода розподіляється полем суцільним шаром або окремими струменями і надходить у ґрунт під дією гравітаційних і капілярних сил.

Залежно від характеру розподілу поливної води полем й способу перетворення в ґрунтову вологу, поверхневе зрошення поділяється на три основних види: поливання по борознах, поливання по смугах і поливання затопленням.

Підґрунтове зрошення – це спосіб зрошення, при якому вода надходить по капілярах безпосередньо в кореневмісний шар ґрунту з системи підґрунтових зволожувачів (керамічних труб з відкритими стиками або пористих, кротовин), а поверхневі горизонти зволожуються за рахунок висхідного капілярного пересування вологи. Для проведення підґрунтового зрошення будують спеціальні системи зі зрошувальною мережею з трубопроводів або використовують осушувальні системи, які обладнують шлюзами. На каналах шлюзи закривають навесні при спаді паводку (попереджувальне шлюзування) або періодично влітку (зволожувальне шлюзування).

Техніка підґрунтового зрошення дозволяє повністю автоматизувати процес поливу.

У цій статті ми детальніше розглянемо такі способи поливу як дощування та крапельне зрошення.

Дощування серед всіх способів поливу є найбільш схожим на природний процес отримання рослинами вологи. Іншими словами, дощування ще можна назвати штучним дощем. Сьогодні цей спосіб поливу є одним з найбільш поширених, завдяки своїй ефективності та простоті.

Крім того, технологія дощування приваблює відносно невисокою вартістю обладнання і невеликими витратами води на гектар. Дощування найчастіше вибирають фермерські господарства, де є природні або штучні джерела.

Отже, дощування – це спосіб зрошення, при якому зрошувальна вода під натиском викидається дощувальними машинами або установками в повітря, дробиться на краплі і падає на рослини і ґрунт у вигляді дощу.

Дощування застосовують для вегетаційних, освіжувальних, підкормових і утеплювальних поливів, поливів для боротьби з бур’янами та ін. Його широко використовують при вирощуванні овочевих, технічних, кормових, зернових і плодово-ягідних культур, особливо в зоні нестійкого зволоження. Зрошувальні норми при дощуванні зазвичай трохи нижчі за зрошувальні норми при поверхневих поливах.

Існує три основних види дощування залежно від характеру подачі води:

  • Звичайне: вода подається рослинам у вигляді крапель дощу з інтервалом у кілька днів. При потребі зрошення може використовуватися і кожен день. Автополив при звичайному дощуванні здійснюється рано-вранці, оскільки великі краплі води, потрапляючи на листя, на сонячному світлі перетворюються в лінзи, що призводить до опіків рослин. Якщо ж поливати увечері, то існує ризик, що волога з листя не встигне випаруватися до настання ночі, що, в свою чергу, може призвести до гниття.
  • Імпульсне: рослини зрошуються кожен день у найспекотніший період з метою збільшити вологість повітря. Імпульсне дощування працює циклами «зрошення-пауза».
  • Аерозольне: також здійснюється щодня. Волога подається у вигляді густого туману, який може поширюватися на 200 метрів і далі.

Найчастіше використовуються два перших види зрошення.

Серед переваг дощування можна відзначити:

  • максимально наближене до природного способу отримання вологи рослинами;
  • не тільки зрошує ґрунт, а й створює сприятливий мікроклімат. За допомогою дощування легко досягається зволоження нижнього шару повітря, що особливо важливо для розвитку деяких культур;
  • при дощуванні весь пил з листя змивається, сприяючи нормальному поглинанню повітря рослинами;
  • можливість застосування на складних ділянках з відносно великими похилами і зі складним мікрорельєфом;
  • можливість контролювати інтенсивність поливу та кількість води, яка подається рослинам. Цей показник можна регулювати залежно від стадій росту рослини;
  • одночасне зрошення і внесення добрив та ЗЗР;
  • створюються умови для механізації поливу і навіть повної його автоматизації;
  • чітко контролюється видача поливних і зрошувальних норм, глибина зволоження ґрунту;
  • покращуються умови механізації всіх сільськогосподарських робіт;
  • високі КЗВ і ККД зрошувальної системи.

Однак, дощування має і деякі недоліки:

  • великі витрати металу на виготовлення дощувальних пристроїв (40– 110 кг/га);
  • висока енергоємність процесу дощування (40–100 кВт/годин на один полив при m = 300 м3/га);
  • негативний вплив вітру на якість дощу і рівномірність його розподілу площею поливу (v = 3–4 м/с);
  • неефективність поливу на важких ґрунтах в умовах сухого і спекотного клімату (30–40 % води втрачається на випаровування).

Крапельне зрошення – технологія, яка докорінно змінила сільське господарство

Застосування системи крапельного зрошення сьогодні набуло великої популярності. Вона широко поширена у багатьох країнах, і в Україні зокрема. І це не дивно, адже крапельне зрошення – це технологія, яка докорінно змінила сільське господарство, дозволивши вирощувати с.-г. культури навіть у пустелі. А впровадження крапельної системи зрошення 50 років тому в Ізраїлі дозволило підвищити врожайність культур на 50% і економити до 40% води! Тож, зважаючи на те, що у світі існує загроза надмірного використання водних ресурсів, саме крапельне зрошення дозволяє отримати високі врожаї при мінімальних затратах.

Крапельне зрошення – це спосіб поливу с.-г. культур, при якому зрошувальну воду по густо розгалужених трубопроводах через спеціальні мікроводовипуски (крапельниці) подають малими витратами безпосередньо в кореневу зону рослин, підтримуючи протягом усієї вегетації вологість ґрунту, близьку до оптимальної.

При крапельному зрошенні можливо безперервне постачання рослин водою, а при необхідності – і елементами живлення.

Розчинні добрива можна вносити локально у потрібні терміни і в потрібній кількості. Добрива при цьому не вимиваються з кореневої зони, що нерідко відбувається при поверхневих поливах. Оптимальне забезпечення рослин водою, повітрям і поживними речовинами при крапельному зрошенні створює умови для рівномірного зростання та розвитку, що істотно збільшує валовий збір і особливо кількість товарної продукції.

При правильній експлуатації систем крапельного зрошення не спостерігається підйому рівня ґрунтових вод і не виникає небезпеки вторинного засолення. Тому відпадає необхідність у створенні дренажу. Відсутність поверхневого стоку при зрошенні попереджає утворення водної ерозії.

При крапельному зрошенні істотно змінюється агротехніка зрошуваних культур: скорочується кількість обробітків ґрунту, змінюються терміни їх проведення, знижується застосування гербіцидів. Повільний плин води мережею тонких полімерних трубопроводів забезпечує природний підігрів її при використанні для зрошення холодних підземних вод.

Крапельне зрошення застосовують у районах зі складним рельєфом (гірські, передгірні); на ґрунтах високої водопроникності (легкого механічного складу, кам’янисті й ін.); у районах з гострим дефіцитом зрошувальної води; при обробітку високоприбуткових культур.

Також до основних переваг крапельного зрошення належать:

  • значна економія води для поливу (порівняно зі звичайними способами поливу на 50% і більше);
  • зниження втрат води на фільтрацію та випаровування;
  • зменшення бур’янистої рослинності, отже, і непродуктивної витрати води з міжрядь;
  • можливість ущільнення посівів культур;
  • можливість використання для зрошення мінералізованої і, зокрема, морської води;
  • можливість застосування на малорозвинених ґрунтах з близьким заляганням піску і гальки, де не потрібно проведення планування.

Проте, системи крапельного зрошення мають і низку недоліків, а саме:

  • порівняно висока початкова вартість та високі затрати на обслуговування;
  • не регулюється мікроклімат – важливий фактор життя рослин;
  • пластмасові трубопроводи малих діаметрів схильні до закупорювання.

Підготувала Анна Артим
Список використаних джерел:
http://mk-hydro.ru/
https://polivaem.com.ua/
https://agrodoctor.livejournal.com/
https://oldiplus.ua/

Залишити коментар: