Мишовидні гризуни – польові «воїни» проти врожаїв

Серед всього розмаїття фауни гризуни займають значне, особливо зважаючи на свою популяцію. Загалом вони, як і всі решта представників тваринного світу, відіграють важливу роль у природних екосистемах. Однак в господарстві людини про їхню користь говорити не приходиться. Якщо ж звернути увагу на сільськогосподарську галузь, то найбільшої шкоди наносять мишоподібні гризуни.Це численна «армія», що завдає значних збитків аграрному виробництву та переносниками хвороб, небезпечних для людей та свійських тварин.Шкоди в особливо великих масштабах завдають гризуни у кліматичних зонах із підвищеною температурою повітря. Варто тільки згадати проблеми у різні роки в Україні (2005 р., 2011 р.), Грузії (2008 р.), Китаї (2010 р., 2015 р.), Австралії (2011 р.). До них належать шкідники класу ссавців з родин мишей та хом’якоподібних. У статті ми спробуємо вивчити «ворога» і дослідити способи боротьби із ним.

Представники виду (миші та полівки)

На території України поширено п’ять видів мишей – хатня (повсюдно), лісова (у лісах та лісосмугах), польова (у Поліссі, Лісостепу, Карпатах, у Степу – лише біля водойм), жовтогорла (у Карпатах, Поліссі, гірських районах Криму, лісових масивах Лісостепу й частково лісонасадженнях Степу), миша-крихітка (у Поліссі й Лісостепу). Це дрібні гризуни, довжина тіла яких не перевищує 13 см, із довгим, не менш як 2/3 довжини тіла, хвостом і розвиненими вушними раковинами. Харчуються переважно насінням рослин. Значною мірою пошкоджують посіви зернових культур, соняшнику, конопель, зернобобових та багаторічних трав. Протягом року самки дають від 3-4 до 7 і більше приплодів по 3-8 малят у кожному. За сприятливих умов миші розмножуються масово. У полі вони риють неглибокі (30-40 см) нори, восени можуть мігрувати та заселяти скирти соломи, різні будівлі, льохи, комори.

Серед полівок найбільш поширені й численні сіра (звичайна) та гуртова. Ареалом першої є всі природні райони країни, а другої – лівобережні райони Херсонської й Запорізької областей, степовий Крим та південно-західні райони Донецької області. Це такі самі дрібні гризуни, довжина їхнього тіла – 7-12 см, хвіст коротший за половину довжини тіла, вушна раковина коротка, майже непомітна в хутровому покриві голови. Полівки пошкоджують посіви зернових, багаторічних трав та інших культур, значної шкоди завдають сінокосам та пасовищам. Селяться у посівах, на вигонах, перелогових землях, городах, у молодих посадках та садах. Зимують також у скиртах соломи чи сіна. Розмножуються полівки протягом усього теплого періоду, сіра полівка в скиртах розмножується і взимку. Одна самка може давати до 88 особин на рік. Крім того, у сірої полівки малята стають статевозрілими вже через 16-22 дні, а в гуртової – через 50-60 днів після народження.

Методи боротьби з гризунами

У роки масового розмноження гризунів, а останні можна такими назвати, шкода від гризунів оцінюється дуже значною. Виникає потреба обрання належних методів боротьби із ними. Регулюванню чисельності гризунів, в першу чергу, сприяють природно-кліматичні умови або природні фактори. Ранні морози та відсутність снігового покриву, ожеледиці й утворення крижаної кірки на полях, різкі зимові відлиги з таненням снігу спричинюють загибель цих гризунів. Зниженню їх кількості сприяють також посушливі умови весни й літа. Певну роль у цьому відіграють також хижі та всеїдні птахи й ссавці. Та незважаючи на ці обставини, щільність та шкодочинність мишей та полівок на сільськогосподарських угіддях залишаються досить високими. У зв’язку із цим фахівці радять завжди планувати проведення захисних заходів. Загалом заходи з контролю щільності популяцій мишоподібних гризунів поділяють на профілактичні й винищувальні. Найважливішими профілактичними заходами є агротехнічні: дотримання сівозміни, боротьба з бур’янами на полях і в місцях резервацій гризунів (у лісосмугах та на узбіччях доріг і зрошувальних каналів), своєчасне й без втрат збирання врожаю, своєчасна та якісна оранка. Усе це позбавляє гризунів кормової бази і надійного сховища. Боротьбу з гризунами треба здійснювати як у період масового розмноження, так і в період низької їх чисельності, коли вони живуть у місцях резервацій. У степових районах України, де впроваджено безполицевий обробіток ґрунту, за наявності на полі колоній полівок оранку краще провести з оборотом скиби на глибину 25-30 см. При цьому гине близько 70-75% гризунів. Оранка на таку глибину сприяє руйнуванню гнізд і кормових камер полівок. Поряд із цим особливу увагу слід приділити посівам озимої пшениці, не допускаючи заселення їх полівками з осені. Для цього перед сівбою озимини треба знищувати гризунів на попереднику й на прилеглих угіддях.

Якщо ж на одному гектарі посівів озимих зернових, багаторічних трав та соняшнику щільність мишоподібних гризунів досягає 3-5 і більше колоній, то треба вжити винищувальних заходів, застосовуючи головним чином хімічні та біологічні засоби. До них відносяться препарати хімічної групи родентицидів. Повний перелік родентицидів, які дозволено використовувати в Україні, наведено у табл. Значну частку серед препаратів становлять ті, що мають діючу речовину бродіфакум. Він належить до антикоагулянтів крові. Препарат із дозою 0,05% використовують, як правило, використовують для знищення мишей та полівок на посівах зернових культур, багаторічних трав, соняшнику тощо. Так препарати розкладають на полях восени – після збирання врожаю або навесні – у період дефіциту природної їжі для гризунів. Норми витрати 1,5-3 кг/га (1-2 брикети в нору). Принаду відновлюють через кожні 5-7 днів – аж до повного знищення гризунів. До окремих препаратів входять 2,5% фосфіду цинку.Такі препарати продають у вигляді зернової принади (по 3 г в нору з наступним притоптуванням). Проти мишоподібних гризунів можна використовувати й аміачну воду – 150-200 г/нору з наступним притоптуванням.

Слово аграріїв

Головний агроном ТОВ «Агрофірма «Медобори» Підволочиського району Тернопільської області Анатолій Коваленко зазначив, що протягом двох років шкода від гризунів була середнього ступеня. Переважно масові популяції мишовидних гризунів з’являлися локально. У цьому році поки що проблем не має. Цьому сприяє належний рівень застосованих агротехнічних засобів. Крім цього, госопдарство застосовує і хімічні препарати. Раніше це був «Мишолов», а тепер із зареєстрованихі дозволених в Україні – «Крисолов».

Таблиця Перелік родентицидів для боротьби з гризунами, які дозволено використовувати в Україні

Назва	Препаратнаформа	Хімічнагрупа	Діюча речовина	Термін реєстрації, до
Багіра		Родентицид	бромадіолон, 0,005%	31/12/2021
Бактеронцид	зернова принада, сипуча маса	Біопрепарат, Родентицид	бактерії Salmonellaenteridiesvar, Issachenko, титр життєздатних клітин не 2,0 млрд, в 1 г	31/12/2020
Бродівіт	р.	Родентицид	бродіфакум, 0,25%	31/12/2020
Бродіфакум 0,25%	р.	Родентицид	бродіфакум, 0,25%	31/12/2020
Бромакем	ПР	Родентицид	бромадіолон, 0,05 г/кг (0,005%)	31/12/2022
ІзоцинМк	м.к.	Родентицид	ізопропілфенацин, 3 г/л	31/12/2018
Капкан	зернова суміш, парафінований брикет, тістоподібна речовина	Родентицид	бродіфакум, 0,005%	31/12/2020
Крисолов	принада	Родентицид	бродіфакум, 0,005%	31/12/2020
РатКіллер Супер	ГП	Родентицид	бромадіолон, 0,005 г/кг	31/12/2022
Ратиндан	п	Родентицид	дифенацин, 5 г/кг	31/12/2017
Смерть щурам №1		Родентицид	бродіфакум, 0,005%	31/12/2016
Стрілець	принада	Родентицид	фосфід цинку, 800 г/кг	31/12/2020
Стрілець	принада	Родентицид	фосфід цинку, 2,5%	31/12/2020
Фосвіт		Родентицид	фосфід цинку, 2,5%	31/12/2021
Фосвіт 80%	принада	Родентицид	фосфід цинку, 80%	31/12/2021
Шторм 0,005%	воскові брикети	Родентицид	флокумафен, 0,005%	31/12/2019
Щурин	принада та табл.	Родентицид	фосфід цинку 80 %	31/12/2018