Гість номера, Новини

Роман Сластьон: «Голоду в Україні не буде, однак світу загрожує глобальний дефіцит продовольства»

21.04.2022

Цьогорічна посівна кампанія – найважча і найважливіша за всю історію незалежності України. Попри війну, вона таки розпочалася і успішно триває в областях, де не ведуться активні бойові дії. Ба більше, аби уникнути продовольчої кризи не лише в Україні, а й у світі, аграрії, ризикуючи власним життям, виходять у поля навіть на окупованих територіях.

Роман Сластьон: «Голоду в Україні не буде, однак світу загрожує глобальний дефіцит продовольства»

Аби дізнатися детальніше, як проходить сільськогосподарські роботи та чи буде в кінцевому підсумку Україна з хлібом, ми поспілкувалися з Романом Сластьоном, генеральним директором УКАБ.

–  Пане Романе, у яких областях проводиться посів культур? Скільки загалом гектарів земель є змога наразі обробити?

– Станом на сьогодні, посівну кампанію ярих культур вже розпочала 21 область.

На жаль, на непідконтрольних Україні територіях та територіях, які близькі до лінії зіткнення, проводити посівну значно складніше, і є ризики, що там площі не будуть посіяні. Однак, навіть на цих територіях фермери готуються до роботи.

Якщо говорити детальніше, то Україна має близько 28,4 млн га посівних площ під різними видами сільгоспкультур. З них 9 млн га вже задіяні під озимими культурами, решта призначені під ярі: пшеницю, кукурудзу, соняшник, ячмінь, гречку, сою, картоплю, різні види овочів тощо.

Однак зараз на території нашої країни ведуться активні воєнні дії, які роблять неможливим здійснення посівних робіт на частині територій Донецької, Луганської, Херсонської, Миколаївської, Чернігівської, Київської, Сумської та Харківської областей. Тому, за попередньою оцінкою, під ярі культури будуть задіяні 14,9 млн га, або ж 72% від традиційних площ.

– З якими проблемами найчастіше доводиться стикатися фермерам при проведенні посівної в реаліях сьогодення? Чи вистачає насіння, добрив, засобів захисту рослин?

– Щодо матеріалів для проведення посівної кампанії, то, справді, тут є певні проблеми, але вони не настільки суттєві. Якщо ж говорити про насіння, добрива, ЗЗР, то вони є в наявності. Деяку частину ще довозять. Зараз аграрії забезпечені добривами на 80% при умові здійснення посіву на всій території України. А так як, швидше за все, зробити цього не вдасться, то говорити про наявність дефіциту на мінеральні добрива підстав не має. Навіть при умові посіву на всій території Україні, така нестача мінеральних добрив не вплине суттєво, і вдасться досягти середніх показників врожайності культур.  Тим більше, є наміри щодо відновлення роботи українських хімічних підприємств, певні обсяги добрив також планувалися до поставки.

Очевидно, що використання добрив цього року буде менше, ніж минулого, що пов’язано із логістикою та дефіцитом коштів у багатьох аграріїв.

Стосовно засобів захисту, то тут показник забезпеченості становить близько 50%. Однак варто врахувати, що левова частка їх використовуватиметься трішки пізніше, тому буде ще можливість забезпечити ними підприємства.

Наразі найбільша проблема – це дизель. Загалом, якщо брати минулий рік, то близько 65-70% імпортувалося з білорусі та рф. Зараз ці поставки заблоковані. Вони неможливі і одномоментно переорієнтувати такі обсяги ринку на  інші джерела постачання дуже складно. Але це не критично, оскільки на старт посівної дизель є. Питання дефіциту пального вирішується на державному рівні, і очікується надходження нових партій пального зі сторони Європейського Союзу.

Також Верховна Рада схвалила законопроєкт щодо зниження акцизів та ПДВ, ми бачимо, що на заправках вже цінники змінилися, поступово насиченість ринку вирівнюється.  Мінагрополітики та Мінінфраструктури знаходяться в тісній комунікації з аграріями, зібрані потреби і плануються поставки, які будуть розподілятимуться пропорційно запитам.

– Які зміни внесені в традиційну структуру посівів цьогоріч?

– Очікується часткова зміна традиційних посівних площ в сторону збільшення посівів наступних культур: сої, проса, гречки, вівса, цукрових буряків тощо. Однак такі зміни не становитимуть більше 10-15% звичної структури, оскільки до посівної аграрії готуються заздалегідь, і вже мають закуплене до війни насіння, добрива, засоби захисту, техніку відповідно до потреб тої чи іншої культури.

Певна переорієнтація в плані культур дозволить забезпечити міцний фундамент для продовольчого забезпечення.

– Зважаючи на нинішню ситуацію, чи загрожує Україні та світу продовольча криза? Якщо так, то як можна її уникнути?

– Голоду в Україні не буде, однак світу загрожує глобальний дефіцит продовольства. Україна виробляє багато продукції і є країною-експортером. За останні 15 років наша держава суттєво зміцнила свої позиції на глобальних ринках. Це стосується не лише питання зерна, кукурудзи, ріпаку, соняшникової олії, але й суттєво нарощено експорт м’яса птиці. Тому в Україні більш ніж достатньою продуктів харчування, щоб прожити щонайменше два роки.

Внутрішній фонд споживання зернових в Україні становить 19 млн т. І цей обсяг повністю покривається за рахунок уже посіяних озимих зернових без урахування територій, де активно проводяться воєнні дії, й навіть без посіву ярих зернових культур. Окрім того, в Україні є близько 43 млн т врожаю зернових 2021 року, тож продуктовій безпеці нічого не загрожує.

У нас величезні надлишки кукурудзи, насіння соняшника, з якого виробляється олія. Запасів всередині країни, навіть за відсутності виробництва, має вистачити на рік. Але тим не менше, ми працюємо на майбутнє, щоб наша економіка не зупинялася.

Однак, війна в Україні порушує ланцюги поставок і спричиняє різке зростання цін на пальне, продукти харчування та транспорт.

Україні вистачить їжі, але постачання у всьому світі – велике питання.

Більшість міжнародних організації розуміють всю серйозність проблеми глобальної нестачі продовольства. Також бачать це країни як Європейського Союзу, так й інші країни, котрі були, є й будуть, бо іншого вибору в них немає, покупцями української продукції.

Велика кількість зерна відправлялася в країни Північної Африки, Близького та Далекого Сходу. Ці регіони були залежними від українського зерна. В багатьох країнах частка власне українського зерна, яке до них надходило, коливається в межах від 30 до 60%. Замінити ці обсяги іншими буде фізично вкрай тяжко. Інший момент, це ціни на зернові, які стрімко злетіли. Наразі ціни сягають до 450 доларів за тонну.

Так, Ємен, де війна точиться вже більше семи років, очікує посилення голоду, оскільки 52% імпорту пшениці покривалося з України.  І зростання цін на продукти харчування, яке вже прогнозують на рівні 30-40%, призведе до тих наслідків, котрі ми вже бачили в 2007 році, коли зростання цін на продовольство майже вдвічі призвело до голодних страйків в Мексиці та Єгипті, а також до величезних проблем, що вилилися в глобальну фінансову кризу.

Якщо враховувати те, що Україна не зможе постачати на зовнішні ринки зерно через блокування морських портів росією, і водночас ніхто не зможе купувати російське зерно, обмите українською кров’ю, проблема голоду у світі, про яку говорять й G7, й ООН, й Єврокомісія, більш ніж реальна. Крім того, ситуація ускладнюється тим, що Україна й росія є одними з найбільших постачальників мінеральних добрив у світі, що також відобразиться на ринках та врожайності інших країн.

Роман Сластьон: «Голоду в Україні не буде, однак світу загрожує глобальний дефіцит продовольства» магазин

– Наостанок, зважаючи на часті бомбардування нафтобаз, чи вистачить Україні  пального для сільськогосподарських робіт, якщо обстріли продовжуватимуться й надалі?

– Ті удари по нафтобазам, які були декілька попередніх днів, їх важко сприймати як випадковість. Очевидно, що це цілеспрямована дія агресора на руйнування нафтової інфраструктури України для перекриття доступу ЗСУ до пального.    Проте, ці питання, в першу чергу, не стільки аграріїв, скільки компаній-постачальників, які працюють на цьому ринку. Мабуть, постачальникам треба думати над перелаштуванням логістики з тим, щоб менші обсяги зберігалися, можливо, щоб транспортні засоби більше оперували пальним. Потрібно відпрацьовувати логістику та постачати безпосередньо кінцевим споживачам.

Анна Артим

Залишити коментар: