Основи продуктивного довголіття корів

Ящук Т.С., кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник,

заступник директора з наукової роботи ТДСГДС ІКСГП НААН

Велика рогата худоба як один із основних видів сільськогосподарських тварин інтенсивно використовується людиною, яка в процесі своєї еволюції удосконалювала і пристосовувала цей вид тварин відповідно до своїх вимог.

При використанні худоби для виробництва м’яса тривалість життя тварин не мала великого значення, оскільки кращу продукцію, як правило, дають молоді тварини. Все більшого значення набуває подовження тривалості життя корів при розведенні великої рогатої худоби в молочному напрямі.

Чим довший період господарського використання корів, тим вища їх довічна продуктивність, більше нащадків, унаслідок чого вища економічна ефективність її експлуатації. Довголіття корів є важливим показником оцінки конституції, стану здоров’я та економічної ефективності їх використання.

Теорія та практика

Відомо, що навіть в однакових умовах тварини проявляють різний життєвий потенціал і володіють різним рівнем продуктивності. Це має відношення до всіх видів сільськогосподарських тварин, але, головним чином, молочної худоби, у якої відносно довгий період вирощування, витрати на який окупляться тим успішніше, чим довший період господарського використання корови.

Проблема збільшення продуктивного довголіття сільськогосподарських тварин завжди привертала увагу тваринників. Цьому важливому питанню велике значення надавали основоположники  вітчизняної зоотехнічної науки науки Є.А. Богданов (1926), П.Н. Кулешов (1947), М.М. Щепкін (1947), М.Ф. Іванов (1949), Е.Ф. Лискун (1951) і багато інших вчених. На їх думку і більшості дослідників, як у нашій країні, так і за кордоном тривале використання тварин на фермах служить одним з основних показників ефективності та високої культури господарювання.

Створення високопродуктивних стад ВРХ з тривалим терміном господарського використання тварин – одне із важливих завдань селекціонерів та виробників молочно-м’ясної продукції. Ефективність молочного скотарства значною мірою залежить від інтенсивності використання маточного поголів’я. При цьому головного значення набуває фактор тривалості господарського використання тварин, який впливає не тільки на економіку виробництва, а й на вдосконалення стад і порід. Від продуктивного довголіття корів залежать розмір довічної продуктивності, кількісний та якісний ріст стада, розмір капіталовкладень на його формування й ефективність використання.

Сучасні вимоги до продуктивності. Аспекти рентабельності

Генетичний прогрес росту продуктивності в багатьох країнах світу вимагає швидкого оновлення стад і переведення галузі на промислову технологію, яка висуває більш жорсткі вимоги до тварин. У результаті середній строк використання корів на молочних фермах обмежується всього 3–4 лактаціями. Відповідно, більшість тварин не доживає до віку, у якому могла б виявитися їх максимальна продуктивність, тобто в період 4–7 лактацій. Водночас за оптимальних умов утримання корови здатні зберігати високі надої і відтворну здатність до 12–14-річного віку.

У прямій залежності від тривалості використання тварин є собівартість продукції. Це пояснюється декількома причинами. По-перше, при короткому часі використання корови дають значно менше молока. По-друге, значну кількість поживних речовин молоді корови витрачають на ріст і розвиток, що продовжується, у зв’язку з чим оплата корму у них нижча. За даними Н.Г. Дмитрієва, на кожну кормову одиницю корму, спожитого з моменту народження, корова у віці 3,5 року дає 1,08 кг молока, 5,5 – 1,85; 7,5 – 2,18; в 9,5 років – 2,35 кг молока. По-третє, з віком змінюється співвідношення дійних і недійних днів. Чим триваліший період використання тварин, тим більше число дійних днів в середньому на кожний рік життя корови. За даними А.П. Маркушина (1983), у корів, що закінчили 1 лактацію, число дійних днів щодо до числа днів життя складає лише 21,9%, у 7-річних – 50,9%, а у 12-річних – 61,1%.

Загальновідомо, що в молочному скотарстві витрати на репродукцію стада займають друге місце після витрат на корми. У США підраховано, що за підвищення вибраковування корів з 15 до 30% виробництво буде рентабельним, коли нова тварина даватиме на рік на 450 кг молока більше, ніж вибракувана. Доведено також, що 65% прибутку на день життя корови зумовлені її довголіттям. Рентабельність ферми перебуває під загрозою, якщо за надоїв близько 5 тис. кг молока вибраковування корів перевищує 20%. Для корів з надоєм 3 тис. кг молока за лактацію мінімальний строк продуктивного життя має становити 5 років, а з надоєм 7 тис. кг — 3 роки.

Віддаючи перевагу продуктивному довголіттю тварин з позиції економії виробництва, вчені водночас відзначають, що скорочення життя корів, особливо високопродуктивних, різко знижує ефективність селекції. Корови, яких тривалий час використовували в господарстві, як правило, характеризуються високою продуктивністю, міцністю конституції і здоров’я, стійкістю до захворювань на кінцівки, мастит, лейкоз, кетоз та інші хвороби, пов’язані з порушенням обміну речовин. Відбір ремонтних бугайців і теличок від таких тварин є одним із основних факторів інтенсифікації селекції, прогресу щодо росту молочної продуктивності.

Закордонний досвід

Тривалість продуктивного довголіття є ознакою стійкою і дає можливість у процесі розведення за лініями і родинами проводити селекцію на підвищення тривалості господарського використання. У країнах з розвинутим молочним скотарством довічна продуктивність корів є однією з головних селекційних ознак, за якою ведеться відбір. Так, у Фінляндії для оцінки корів встановлено 50- та 100-тонні класи за величиною довічного надою. У Нідерландах корів з довічною продуктивністю понад 50 т заносять до племінної книги до груп А, В, С і D. Тут про довголітніх корів дбають особливо (навіть вставляючи їм у разі потреби штучні зуби). Не випадково, що у світі майже 80% корів з довічною продуктивністю понад 100 т належать Нідерландам. Лише за 22 роки тут зареєстровано 264 корови, від яких за життя отримали по 100 т і більше молока. У США з 1966 року запроваджено оцінку корів за комплексом ознак (показник “Е”) як складову класифікаційної програми. Такі тварини мають найбільш бажаний для породи тип будови тіла і міцну конституцію, стійкі до захворювань, від них за життя одержують по 50–140 т і більше молока. В Англії високопродуктивних корів поділяють на 3 групи: 1 — довічна продуктивність від 45 до 66 т молока; 2 — від 67 до 89 т і 3 — понад 90 т. У Фінляндії, Данії, США, Австрії, Німеччині спеціально ведеться реєстр корів, які за своє продуктивне життя дали більше, ніж 100 т молока.

У публікаціях про появу нових стотисячниць зазначається, що всі вони високопродуктивні (мають по 10–12 отелень), досягають стотисячного надою у 13–15 років. У всіх зазначених вище країнах синів і дочок високопродуктивних довголітніх корів широко використовують у селекційній роботі зі створення нових ліній і родин.

Наукою і практикою встановлено, що за 1-шу лактацію корови дають 70–73% молока, за 2-у — 78–81, за 3-ю — 88–90, за 4-у — 90–93, за 5-у — 95–98% молока стосовно до надоїв за 6–7-у лактації. Потім продуктивність поступово зменшується, проте значно повільніше від її збільшення за період попереднього досягнення максимуму за 6–7-у лактації. За 8–9-у лактації корови дають 85–90% молока від максимуму, тобто більше, ніж корови перших двох — трьох отелень. Щодо України, то 23% корів мають вік першого отелення, 57,5 — другого — четвертого і лише 7,6 % — восьми отелень і старше. Середня тривалість продуктивного використання корів різних порід України знаходить в межах 3,2-3,6 лактації.

Впровадження промислової технології в молочному скотарстві в багатьох зарубіжних країнах і у нас в країні привело до значного скорочення терміну експлуатації корів. З чинників, що мають основний вплив на скорочення терміну продуктивного довголіття, слід відмітити перш за все генетичний прогрес зростання продуктивності, що зумовлює високу швидкість оновлення стад, оскільки промислова технологія ставить більш жорсткі вимоги до тварин.

Розрахунки показують: якщо середня тривалість використання корів буде меншою, ніж 2,5 лактації, то корови-матері почнуть вибувати зі стада раніше, ніж дадуть приплід їхні дочки. За такого становища стадо припиняє своє існування як єдина біологічна система. Приведені дані переконливо доводять, що в племінних і товарних господарствах, а також на молочних комплексах корів економічно доцільно використовувати в середньому 7-8, а високопродуктивних корів до 9-10 лактації і більше.

Як уповільнити процес старіння?

Великою, не використовуваною можливістю подовження тривалості використання цінних тварин є уповільнення процесів їх старіння.

Старіння – закономірно природний процес. Запобігти йому, як біологічному процесу, неможливо, однак загальмувати (шляхом створення гігієнічних умов утримання, кваліфікованого використання тварин) можна.

На жаль, біологічні основи старіння тварин повністю ще не вивчені. Ще не встановлено багато факторів, які впливають на цей процес. Разом з тим відомо, що на хід старіння впливають генетичні фактори, середовище і патологічні зміни.

Життєздатність, темпи старіння, як і інші показники, що характеризують біологічну індивідуальність (живу масу, ріст, продуктивність, скороспілість тощо), визначаються спільною дією багатьох генів. На цій основі виникає майже безмежна кількість різноманітних комбінацій.

Тварини старіють по-різному. Цей процес виключно індивідуальний. В одних корів спостерігається передчасне старіння (у 11-12-річному віці), а інші зберігають добрий стан здоров’я, високу молочну продуктивність і дають цінне потомство до 18-20 років й довше.

За літературними даними, багато мутантних генів проявляють свою дію лише в організмі старих тварин.

Отже, одним із важливих заходів подовження життя цінних тварин є не лише виявлення генетичних дефектів, а й їх «виправлення». Необхідно шукати можливості генетичного контролю виникнення хвороб тварин.

Головним у механізмі старіння, як вважають учені, є порушення регуляції, тобто тих процесів, які забезпечують діяльність організму. Старіння проявляється у зниженні діяльності клітин та органів навіть при незначних навантаженнях.

Існує думка, що відповідний рівень активного моціону позитивно впливає на уповільнення старіння тварин, а обмеження рухів або ж перевантаження тільки прискорюють патологічні процеси, які виникають в організмі, прискорюючи старіння тварин.

Щоб подовжити тривалість використання цінних тварин, необхідно досконаліше вивчати функціональні механізми старіння, впроваджуючи всі відомі заходи, які уповільнюють процес старіння. Поліпшення умов утримання і використання, звичайно, збільшують віковий «ценз» тварин. У сприятливих умовах утримання тварини мають високу продуктивність й більш довговічні.

Існує багато теорій старіння. Одні вважають, що його причиною є пошкодження клітин і тканин організму продуктами обміну речовин (метаболізму). Якщо це так, тоді потрібно шукати можливості очищення організму від метаболітів. Можливо, це уповільнить процес старіння.

Мабуть, доцільно, перш за все, використовувати в годівлі тварин корми, які сприятимуть виведенню з організму шлаків. Для великої рогатої худоби – це кормові гарбузи, буряки, морква, буркун, деревій, овес, пирій, тощо. Наприклад, гарбузи нормалізують обмін речовин, поліпшують травлення, деякою мірою запобігаючи передчасному старінню тварин (Можилевський, 1989).

Учені вважають, що досить важливим є розкриття механізмів старіння, вияв тих змін, які відбуваються в організмі на молекулярному й клітинному рівнях.

На сьогодні подовження терміну використання корів є необхідною умовою для подальшого економічно ефективного розвитку молочного скотарства. Вирішити цю проблему можна за поглибленого аналізу у кожному господарстві залежності продуктивного довголіття від різних генотипових і паратипових чинників на основі ефективного поєднання селекційно-генетичних і ветеринарних заходів.