Новини

Потенціал сільського господарства Африки: яким буде майбутнє?

27.08.2022

Сільське господарство в Африці має величезний соціальний та економічний потенціал. Понад 60 відсотків населення континенту є дрібними фермерами, і близько 23 відсотків ВВП Африки на південь від Сахари припадає на сільське господарство. Проте, повний сільськогосподарський потенціал залишається невикористаним. Африка могла б виробляти у два-три рази більше зернових культур. Подібне зростання можна було б спостерігати і у виробництві садівничих культур та тваринництва.

Сільське господарство в Африці

Африка займає перше місце серед континентів за площею пасовищ (880 млн. га), але якість їх низька. Як правило, це сезонні пасовища зони саван. На континенті зосереджено 1/6 світового поголів’я великої рогатої худоби, овець і мулів, 1/3 поголів’я віслюків і кіз та 2/3 поголів’я верблюдів. Тобто частка Африки в світовому поголів’ї худоби вища від її частки в населенні. Але тваринництво на континенті відзначається екстенсивним характером, низькою продуктивністю й товарністю.

На південь від Сахари основу харчування населення становлять продукти рослинництва. М’ясо споживається тільки в особливих випадках. Їжа кочівників-скотарів складається з молочних продуктів. На континенті звичним явищем є білкове голодування. Тривалі посухи в Сахелі також нерідко призводять до загального голоду і масової загибелі людей.

Африка – світовий постачальних багатьох видів тропічної рослинницької сировини; какао, кави, арахісу, пальмової олії, прянощів тощо. Водночас сільське господарство країн, що розвиваються в Африці, не забезпечує місцеве населення продовольством внаслідок відставання у більшості країн виробництва основних продовольчих культур від темпів зростання населення. Найбільш критичними проблемами, які заважають континенту розвивати с/г виробництво, є: демографічна , економічна та екологічна проблеми. Африка на південь від Сахари – це єдиний субконтинент, який продовжує мати стабільно високий рівень приросту населення. Рівень народжуваності вдвічі перевищує середній світовий рівень. Більше 60 відсотків населення Африки проживає в сільській місцевості то ж в умовах швидкого приросту люди були змушені прийняти сільськогосподарську практику, яка гарантувала б їхнє виживання.

Окрім демографічної, основними проблемами залишаються погана економічна та сільськогосподарська політика, а також недостатні державні інвестиції в інфраструктуру, аграрну освіту, сільськогосподарські послуги.

Понад чотири десятиліття досліджень і розробок в Африці не привели до щорічного збільшення сільськогосподарського зростання, необхідного для більшості африканських країн для забезпечення стійкості сільського господарства та перспектив продовольчої безпеки в майбутньому.

Чи не найбільшим екологічним лихом Африки, руйнівні наслідки якого можна було спостерігати вже в другій половині ХХ ст., сьогодні є опустелювання. 55 відсотків землі непридатні для будь-якого виду сільського господарства, крім кочового випасу. Це, здебільшого, пустелі, які включають солончаки, дюни та скелі, а також круті або дуже круті землі. Близько 16 відсотків угідь мають ґрунти високої якості і близько 13% – середньої якості.

Як підвищити сільськогосподарський потенціал в Африці?

Африка вважається ключовим центром сільськогосподарського виробництва через наявність орних земель. Але для використання потенціалу потрібно інвестувати значну кількість коштів в інфраструктуру, особливо в зберігання зерна. Сільське господарство залишається домінуючим сектором в Африці, хоча його частка впала з 56 до 46 відсотків, починаючи з 1980-х років. Наразі поліпшення сільськогосподарського виробництва відбувається завдяки підвищенню продуктивності ґрунтів за допомогою добрив. Це говорить про те, що сільське господарство може розвиватись, але для цього потрібно докласти значних зусиль .

Повна реалізація сільськогосподарського потенціалу Африки потребуватиме значних інвестицій. Африці на південь від Сахари знадобиться у вісім разів більше добрив, у шість разів більше покращеного насіння, щонайменше 8 мільярдів доларів США на інвестиції в базові сховища (не враховуючи інвестицій у холодильний ланцюг для садівництва чи продуктів тваринництва) і 65 мільярдів доларів на зрошення,для належної вегетації та розвитку рослин. Багато інвестицій також знадобляться в базову інфраструктуру, таку як дороги, порти та електроенергія, а також покращення політики та регіональних торгових потоків .

Глобальна тенденція полягає в тому, що урбанізація призводить до консолідації земель, оскільки люди покидають сільську місцевість, створюючи можливість для більш масштабного, механізованого землеробства. У деяких країнах Африки справді збільшується клас ферм площею від 5 до 100 гектарів, частка яких у сільськогосподарському виробництві зростає. Однак, враховуючи різні етапи розвитку сільськогосподарського сектора на континенті, ця тенденція значно відрізняється залежно від регіону. Наприклад, у Нігерії знаходиться близько 100 ферм, площа яких перевищує 50 гектарів.

Це свідчить про те, що в Африці на південь від Сахари виникають дві основні категорії фермерів. З одного боку, зростає клас нових фермерів, які часто живуть у містах, придбали землю у сільській місцевості та мають відносно добру освіту. Ці фермери, як правило, уже використовують ресурси, мають хороший доступ до ринку та можуть впливати на сільськогосподарську політику. Однак, вони часто стикаються з проблеми отримання доступу до кредитів або більш складних послуг для задоволення своїх потреб.

Отже, можна зазначити, що сільськогосподарський сектор Африки може очікувати стрімкого зростання протягом наступного десятиліття, але лише за умови достатнього вкладення у с/г виробництво та інвестування у фактори, які гальмують потенціал Африки як сільськогосподарської країни.

Підготувала Христина Котович

Залишити коментар: